КЛЯТВА ГІППОКРАТА

(текст мовою оригіналу — на іонійському діалекті давньогрецької мови)

(текст в перекладі на латину)

1. Apollinem medicum et Aesculapium Hygeamque ac Panaceam iuro deosque omnes itemque deas testes facio me hoc ius iurandum et hanc contestationem pro viribus et iudicio meo integre servaturum esse:

2. Praeceptorem, qui me hanc edocuit artem, parentum loco habiturum, vitam communicaturum eaque, quibus opus habuerit, impertiturum; eos hanc item, qui ex eo nati sunt, pro fratribus masculis iudicaturum artemque hanc, si discere voluerit, absque mercede et pacto edocturum, praecep tio num ac auditionum reliquaeque totius disciplinae participes facturum, tum meos, tum praeceptoris mei fi lios, immo et discipulos, qui mihi scripto caverint et medico iure iurando addicti fuerint, alium vero praeter hos nullum.

3. Ceterum quod ad aegros attinet sanandos, diaetam ipsis constitutam pro facultate et iudicio meo commodam, omneque detrimentum et iniuriam ab eis prohibebo.

4. Neque vero ullius preces apud me adeo validae erunt, ut cuipiam venenum sim propinaturus neque etiam ad hanc rem consilium dabo. Similiter autem neque mulieri talum vulvae subditicium ad corrumpendum conceptum vel fetum dabo.

5. Porro caste et sancte vitam et artem meam conservabo.

6. Nec vero calculo laborantes secabo, sed viris chirurgiae operariis eius rei faciendae locum dabo.

7. In quascumque autem domus ingrediar, ob utilitatem aegrotantium intrabo, ab omnique iniuria voluntaria inferenda et corruptione cum alia, tum praesertim operum veneriorum abstinebo, sive muliebria sive virilia, liberorumve hominum aut servorum corpora mihi contigerint curanda.

8. Quaecumque vero inter curandum videro aut audivero, immo etiam ad medicandum non adhibitus in communi hominum vita cognovero, ea, siquidem eff erre non contulerit, tacebo et tamquam arcana apud me continebo.

9. Hoc igitur ius iurandum mihi integre servanti et non confundenti contingat et vita et arte feliciter frui et apud omnes homines in perpetuum gloriam meam celebrari.

10. Transgredienti autem et peieranti his contraria eveniant.

(текст в українському перекладі)

Клянусь Апполоном-цілителем, Асклепієм, Гігієєю та Панакеєю й усіма богами та богинями, беручи їх у свідки, виконувати чесно, відповідно до моїх сил і мого розуміння, наступну присягу і письмове зобов’язання:

вважати того, хто навчив мене лікарського мистецтва, рівним з моїми батьками, ділитися з ним своїми статками і, за необхідності, допомагати йому в його потребах, його нащадків вважати за своїх братів, і це мистецтво, якщо захочуть його вивчити, викладати їм безоплатно і без усі лякої домовленості;

його нащадків вважати за своїх братів, і це мистецтво, якщо захочуть його вивчити, викладати їм безоплатно і без усі лякої домовленості;

настанови, усні уроки і все інше у навчанні повідомляти своїм синам, синам свого вчителя і учням, що пов’язані зобов’язанням і клятвою за законом медичним, але нікому іншому;

я спрямовую режим хворих на їхню користь згідно моїх сил і мого розуміння, утримуючись від завдавання всілякої шкоди та несправедливості;

я не дам нікому, хто буде просити, смертельного засобу і не вкажу шляху для подібного задуму так само я не дам жодній жінці абортивного пессарія;

чисто та непорочно буду я жити і застосовувати своє мистецтво жодному разі не буду робити розтин у тих, хто страждає на камінну хворобу, доручивши це людям, що займаються цією справою;

у який би дім я не зайшов, я зайду туди для користі хворого, без всілякого навмисного, неправедного і згубного наміру, особливо утримаюсь від любовних справ з жінками і чоловіками, вільними і рабами;

що б при лікуванні, і також без лікування, я не побачив або не почув відносно життя людей з того, що не потрібно розголошувати, я промовчу про те, вважаючи подібні речі за таємницю;

мені, тому, хто непорушно виконує цю клятву, нехай буде надано щастя в житті і в мистецтві і слава у всіх людей довіку;

з порушником цієї клятви і з тим, хто дає несправжню клятву, нехай скоїться протилежне.